об'єктивація
ОБ'ЄКТИВА́ЦІЯ, ї, ж.
1. В ідеалістичній філософії – перетворення суб'єктивного змісту свідомості в самостійну, незалежну від свідомості сутність.
Пошук підстав завжди означає рефлективне виявлення першопричини й тим самим об'єктивацію цієї першопричини в самосвідомості (з наук. літ.);
Будь-яка психологічна об'єктивація є ідентичною деперсоналізації (з наук. літ.).
2. Втілення чого-небудь у предметних формах, образах і т. ін.
Досліджуються проблеми сутності активності мистецтва як цілісної духовної форми, що виявляється .. з точки зору .. механізмів об'єктивації процесу художньої творчості (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)