об'єктивація

об'єктива́ція

-ї, ж.

1》 В ідеалістичній філософії – перетворення суб'єктивного змісту свідомості в самостійну, незалежну від свідомості сутність.

2》 Втілення чого-небудь у предметних формах, образах і т. ін.

Значення в інших словниках

1. об'єктивація — об'єктива́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. об'єктивація — [обйеиктиевац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. об'єктивація — ОБ'ЄКТИВА́ЦІЯ, ї, ж. 1. В ідеалістичній філософії – перетворення суб'єктивного змісту свідомості в самостійну, незалежну від свідомості сутність.  Словник української мови у 20 томах
4. об'єктивація — I ОБ'ЄКТИВАЦІЯ — перетворення суб'єктивного (властивостей, притаманних суб'єктові) в об'єктивне (у властивості об'єкта), що відбувається у діяльнісному процесі. Під...  Філософський енциклопедичний словник