об'їздити
об'ї́здити 1
дієслово доконаного виду
проїхати навколо; обминути; побувати в багатьох місцях
об'ї́здити 2
дієслово доконаного виду
привчити коня до їзди; перевірити придатність
об'їзди́ти 1
дієслово недоконаного виду
їхати навколо; обминати; бувати в багатьох місцях
об'їзди́ти 2
дієслово недоконаного виду
привчати коня до їзди; перевіряти придатність
Орфографічний словник української мови