об'їздити
ОБ'ЇЗДИ́ТИ¹ див. об'їжджа́ти¹.
ОБ'Ї́ЗДИТИ¹, ї́жджу, ї́здиш, док., кого, що.
Їздячи, побувати в багатьох місцях, відвідати багатьох людей і т. ін.
Бесіда ставала легкою і невимушеною, знайшлися спільні знайомі у Києві і по Чернігівщині, яку Шевченко об'їздив уздовж і впоперек (З. Тулуб);
Він двадцять років плавав по морях і океанах і об'їздив усі світові порти (Ю. Смолич);
Він об'їздив Крим, Кавказ Та й забрів чомусь до нас (С. Олійник).
ОБ'ЇЗДИ́ТИ² див. об'їжджа́ти².
ОБ'Ї́ЗДИТИ² див. об'їжджа́ти².
Словник української мови (СУМ-20)