об'їзд

об'ї́зд

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. об'їзд — -у, ч. 1》 Дія за знач. об'їжджати I 1-3). Їхати в об'їзд. 2》 Місце, по якому об'їжджають або можна об'їхати що-небудь. 3》 заст. Група вершників-дозорців; кінна варта, кінний патруль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. об'їзд — ОБ'Ї́ЗД, у, ч. 1. Дія за знач. об'їжджа́ти¹ 1–3. Мировий поїхав далі в об'їзди по волості (І. Нечуй-Левицький); Він повертався додому з далекого об'їзду по області (Д. Бедзик). 2. Місце, по якому об'їжджають або можна об'їхати що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. об'їзд — Об'їзд, -ду м. Объѣздъ. Як поїде на об'їзд, то сьогодня дома буде, а як поїде навпростець — і завтра не буде. Ном. № 11407.  Словник української мови Грінченка