об'їзд
об'ї́зд
-у, ч.
1》 Дія за знач. об'їжджати I 1-3). Їхати в об'їзд.
2》 Місце, по якому об'їжджають або можна об'їхати що-небудь.
3》 заст. Група вершників-дозорців; кінна варта, кінний патруль.
Великий тлумачний словник сучасної української мови