овва —
виг. Уживається для вираження здивування, сумніву, іронії і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
овва —
ОВВА́, виг. Уживається для вираження здивування, сумніву, іронії і т. ін. – Я лиш те зроблю, що мені схочеться. – Овва! Трошки воно та не так! (Л. Мартович); – Овва! – хрипко сказала хазяйка хати. – От так одразу я тобі й розказала все...
Словник української мови у 20 томах
овва —
БАЧ част., розм. (ужив. звичайно із сл. як, який, скільки і т. ін. — для вираження здивування, незадоволення, обурення і т. ін.), БА розм., АЧ розм., ІЧ розм., ОВВА́ розм. рідше. (Любов:) Ти нащо мене додолу кинув? Бач який! (Леся Українка); — Ба який!...
Словник синонімів української мови
овва —
Овва́, виг.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
овва —
ОВВА́, виг. Уживається при вираженні здивування, сумніву, іронії і т. ін. — Я лиш те зроблю, що мені схочеться. — Овва! Трошки воно та не так! (Март., Тв., 1954, 134); — Овва! — хрипко сказала хазяйка хати. — От так одразу я тобі й розказала все… (Григ.
Словник української мови в 11 томах
овва —
Овва! меж., выражающее удивленіе, сомнѣніе, иронію. Эва! какъ бы не такъ! Перевелись тепер рицарі в Січі... — Овва! гукнув тутъ на всю світлицю Кирило Тур. К. ЧР. 113.
Словник української мови Грінченка