Значення в інших словниках
-
овечий —
-а, -е. 1》 Прикм. до вівця. || Який складається з овець. || Вигот. зі шкіри, вовни, молока і т. ін. овець. 2》 Такий, як у вівці. || перен. Дуже покірливий, слухняний. || перен. Обмежений, недалекий (про розум).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
овечий —
ОВЕ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до вівця́. Відоллються [віділлються] вовку овечі слізки (Номис); У повітрі тихо-тихо, курява стовпом стоїть і не розходиться.
Словник української мови у 20 томах
-
овечий —
вовк в ове́чій шку́рі. Лицемірна людина, яка під маскою доброзичливості приховує злі наміри. (Юліан:) Ти (Кузьма) мусиш буть богобоязним, тихим і смирним, як ягня, щоб не довідавсь хто, що ми вовки в овечій шкурі (І. Карпенко-Карий).
Фразеологічний словник української мови
-
овечий —
ОБМЕ́ЖЕНИЙ (позбавлений широти світогляду, який не має великого розуму — про людину, її здібності, інтереси), НЕДАЛЕ́КИЙ, ВУЗЬКИ́Й, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст.; ВУЗЬКОГЛЯ́ДНИЙ, ПРИМІТИ́ВНИЙ, ВУЗЬКОЛО́БИЙ зневажл., УБОГОДУ́ХИЙ поет.
Словник синонімів української мови
-
овечий —
Ове́чий, -ча, -че; -чі, -чих
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
овечий —
ОВЕ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до вівця́. Відоллються вовку овечі слізки (Номис, 1864, № 4099); У повітрі тихо-тихо, курява стовпом стоїть і не розходиться.
Словник української мови в 11 томах
-
овечий —
Овечий, -а, -е Овечій. Овеча натура. Шевч.
Словник української мови Грінченка