Значення в інших словниках
-
огнище —
див. ВОГНИЩЕ.
Словник синонімів Караванського
-
огнище —
див. вогнище
Словник синонімів Вусика
-
огнище —
-а, с. 1》 див. вогнище. 2》 іст. Князівський дім.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
огнище —
ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕ розм., ОГО́НЬ розм., ВО́ГНИСЬКО розм., ВА́ТРА діал., ВА́ТРИЩЕ діал.; КУ́РИВО рідше, КУ́РИЩЕ діал. (димне для обкурювання).
Словник синонімів української мови
-
огнище —
О́гнище, -ща, -щу, -щем; -нища, -нищ
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
огнище —
О́ГНИЩЕ, а, с. 1. див. во́гнище. 2. іст. Князівський дім. Серед адміністрації князівського господарства були: огнищний тіун, управитель всього князівського дому — огнища (Іст. УРСР, І, 1953, 64).
Словник української мови в 11 томах
-
огнище —
Огнище, -ща с. 1) Костеръ. Спасибі жіночкам, на городі розіклали огнище і всякої страви понаготовляли. ЗОЮР. II. 286. в огнище вкинутися. Вспылить. Сердитий був парубок, так у огнище і вкинеться! Як жар стане. Харьк. г. 2) Мѣсто, гдѣ былъ костеръ. На огнищі не швидко виросте трава. Волч. у.
Словник української мови Грінченка