огнищанин

огнища́нин

іменник чоловічого роду, істота

головний управитель князівського маєтку

іст.

Значення в інших словниках

1. огнищанин — Огнища́нин: — хазяїн [2;XIII]  Словник з творів Івана Франка
2. огнищанин — -а, ч. 1》 іст.У Київській Русі 10-12 ст. – головний управитель князівських маєтків. 2》 зах. Хазяїн, господар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. огнищанин — ОГНИЩА́НИН, а, ч., іст. У Давній Русі Х-ХІІ ст. — головний управитель князівських маєтків. Не злякалися міщани, Як половці надтягли; Самі старші огнищани Заборола облягли (Фр.  Словник української мови в 11 томах