одновіковий — Орфографічний словник української мови

одновіковий — -а, -е. 1》 Який має один вік з ким-, чим-небудь, одного віку. || Що складається з людей або тварин одного віку. 2》 Що має однакову давність виникнення, походження (про гірські породи). Одновікова група дерев. Великий тлумачний словник сучасної мови
одновіковий — ОДНОВІКОВИ́Й, а́, е́. Який має однаковий вік з ким-, чим-небудь; одного віку; // Який складається з осіб, тварин, рослин і т. ін. одного віку, об'єднує їх. Одновікова група дерев; Одновікова категорія дітей. Словник української мови у 20 томах
одновіковий — ОДНОВІКОВИ́Й, а́, е́. Який має однаковий вік; одного віку. Одновікова група дерев. Словник української мови в 11 томах