одновіковий

одновікови́й

-а, -е.

1》 Який має один вік з ким-, чим-небудь, одного віку.

|| Що складається з людей або тварин одного віку.

2》 Що має однакову давність виникнення, походження (про гірські породи). Одновікова група дерев.

Значення в інших словниках

1. одновіковий — одновікови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. одновіковий — ОДНОВІКОВИ́Й, а́, е́. Який має однаковий вік з ким-, чим-небудь; одного віку; // Який складається з осіб, тварин, рослин і т. ін. одного віку, об'єднує їх. Одновікова група дерев; Одновікова категорія дітей.  Словник української мови у 20 томах
3. одновіковий — ОДНОВІКОВИ́Й, а́, е́. Який має однаковий вік; одного віку. Одновікова група дерев.  Словник української мови в 11 томах