Словник української мови в 11 томах

одновіковий

ОДНОВІКОВИ́Й, а́, е́. Який має однаковий вік; одного віку.

Одновікова група дерев.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. одновіковий — одновікови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. одновіковий — -а, -е. 1》 Який має один вік з ким-, чим-небудь, одного віку. || Що складається з людей або тварин одного віку. 2》 Що має однакову давність виникнення, походження (про гірські породи). Одновікова група дерев.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одновіковий — ОДНОВІКОВИ́Й, а́, е́. Який має однаковий вік з ким-, чим-небудь; одного віку; // Який складається з осіб, тварин, рослин і т. ін. одного віку, об'єднує їх. Одновікова група дерев; Одновікова категорія дітей.  Словник української мови у 20 томах