Орфографічний словник української мови

одноосібниця

одноосі́бниця

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. одноосібниця — -і. Жін. до одноосібник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. одноосібниця — ОДНООСІ́БНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до одноосі́бник 1. – Стривайте, – мовила молодичка Параска, – вона ж одноосібниця! Спершу нехай до колгоспу вступають..! (Ю. Яновський); Позавчора Секлета, одноосібниця, заколола, так не вівцю, а кабанчика...  Словник української мови у 20 томах
  3. одноосібниця — ОДНООСІ́БНИЦЯ, і, ж. Жін. до одноосі́бник. — Стривайте, — мовила молодичка Параска, — вона ж одноосібниця! Спершу нехай до колгоспу вступають..! (Ю. Янов., Мир, 1956, 186).  Словник української мови в 11 томах