одноосібниця

одноосі́бниця

-і.

Жін. до одноосібник.

Значення в інших словниках

1. одноосібниця — одноосі́бниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. одноосібниця — ОДНООСІ́БНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до одноосі́бник 1. – Стривайте, – мовила молодичка Параска, – вона ж одноосібниця! Спершу нехай до колгоспу вступають..! (Ю. Яновський); Позавчора Секлета, одноосібниця, заколола, так не вівцю, а кабанчика...  Словник української мови у 20 томах
3. одноосібниця — ОДНООСІ́БНИЦЯ, і, ж. Жін. до одноосі́бник. — Стривайте, — мовила молодичка Параска, — вона ж одноосібниця! Спершу нехай до колгоспу вступають..! (Ю. Янов., Мир, 1956, 186).  Словник української мови в 11 томах