одноосібник
одноосі́бник
-а, ч.
1》 іст. Селянин, який не є членом сільськогосподарської артілі.
2》 перен., розм. Той, хто робить що-небудь окремо від інших, власними силами.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиодноосі́бник
-а, ч.
1》 іст. Селянин, який не є членом сільськогосподарської артілі.
2》 перен., розм. Той, хто робить що-небудь окремо від інших, власними силами.
Великий тлумачний словник сучасної української мови