одноосібно

одноосі́бно

присл.

1》 Індивідуально.

2》 рідко. Без чиєї-небудь участі, допомоги; окремо, самостійно.

Значення в інших словниках

1. одноосібно — одноосі́бно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. одноосібно — див. окремо  Словник синонімів Вусика
3. одноосібно — ОДНООСІ́БНО, присл. 1. іст. Індивідуально, не в сільськогосподарській артілі. Поки селяни жили одноосібно, в країні існувала природна база для реставрації старого ладу (із журн.). 2. рідко. Без чиєї-небудь участі, допомоги; окремо, самостійно. Токарі-оператори .. працювали одноосібно (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. одноосібно — ОДНООСІ́БНО, присл. 1. Індивідуально, не в сільськогосподарській артілі. Наші друзі і вороги за кордоном добре розуміли, що, поки селяни жили одноосібно, в країні існувала природна база для реставрації старого ладу (Ком. Укр., 10, 1959, 2). 2. рідко.  Словник української мови в 11 томах