одноосібницький

одноосі́бницький

-а, -е.

Прикм. до одноосібник.

|| Власт. одноосібникові.

Значення в інших словниках

1. одноосібницький — одноосі́бницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. одноосібницький — ОДНООСІ́БНИЦЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до одноосі́бник; стос. до одноосібництва. Здали [хліб]. До зернини. Виконали і перевиконали по одноосібницькому секторі [сектору] на сто дев'яносто відсотків (А. Дімаров); // Власт. одноосібникові.  Словник української мови у 20 томах
3. одноосібницький — ОДНООСІ́БНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до одноосі́бник. В кооперації взагалі, в сільськогосподарській особливо...  Словник української мови в 11 томах