Значення в інших словниках
-
одушевлений —
Одуше́влений. Надхненний. Деколи здає ся мені, що я не серіозний, одушевлений, постійний писатель, тілько ділєтант — і мене прикро вражає навіть похвала тому, що я не можу відтак “поставити ся ”, не стає часу і сили (Маковей, Листи, 553)...
Українська літературна мова на Буковині
-
одушевлений —
ОДУШЕ́ВЛЕНИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. пас. до одушеви́ти. Перший [Хома] усе чутливий, іноді сентиментальний, легко попадав у ентузіазм, усе одушевлений високими ідеалами загального щасливлення (І. Франко); // одуше́влено, безос. пред.
Словник української мови у 20 томах
-
одушевлений —
НАТХНЕ́ННИЙ (про людину, її діяльність і т. ін. — сповнений натхнення, душевного піднесення), ОКРИ́ЛЕНИЙ підсил., РОЗКРИ́ЛЕНИЙ підсил. поет., ОДУШЕ́ВЛЕНИЙ заст., ВІТХНЕ́ННИЙ діал.
Словник синонімів української мови
-
одушевлений —
ОДУШЕ́ВЛЕНИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до одушеви́ти. Перший [Хома] усе чутливий, іноді сентиментальний, легко попадав у ентузіазм, усе одушевлений високими ідеалами загального щасливлення (Фр., IV, 1950, 306). 2. у знач. прикм.
Словник української мови в 11 томах