Значення в інших словниках
-
оздоба —
Прикраса; (з повторюваних візерунків) орнамент; (вистави) декорація; (з пір'я) плюмаж; (науки) П. окраса, гордість, п. перлина; (дія) оздоблення; мн. ОЗДОБИ, коштовності, Р. шати.
Словник синонімів Караванського
-
оздоба —
-и, ж. 1》 Те, що оздоблює кого-, що-небудь; прикраса. || перев. мн. Ювелірні вироби. || рідко. Убрання, шати, наряд. || Будь-яке художнє оформлення чого-небудь (архітектурні прикраси, розпис, різьба, вишивка і т. ін.). 2》 чого, перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
оздоба —
ОЗДО́БА, и, ж. 1. Те, що оздоблює кого-, що-небудь; прикраса. Я одягну обдерті, вбогі стіни, Зелений плющ оздобою їм стане (Леся Українка); Одведена для неї кімната була прибрана з комфортом ..
Словник української мови у 20 томах
-
оздоба —
ОКРА́СА чого, чия (той, що за своїми позитивними якостями, рисами є гордістю суспільства, середовища, колективу й т. ін.), ОЗДО́БА, ПРИКРА́СА, КРАСА́, СЛА́ВА підсил.
Словник синонімів української мови
-
оздоба —
Оздо́ба, -би, -бі; оздо́би, оздо́б
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
оздоба —
ОЗДО́БА, и, ж. 1. Те, що оздоблює кого-, що-небудь; прикраса. Я одягну обдерті, вбогі стіни, Зелений плющ оздобою їм стане (Л. Укр., І, 1951, 97); Одведена для неї кімната була прибрана з комфортом..
Словник української мови в 11 томах
-
оздоба —
Оздоба, -би ж. Украшеніе. Шевч. ІІ. 236.
Словник української мови Грінченка