Значення в інших словниках
-
озвіріти —
-рію, -рієш, док. 1》 Стати жорстоким, лютим, подібним до звіра. 2》 Дуже розгніватися, розсердитися; розлютитися. || Набирати звірячого, злобного виразу (про обличчя, очі). 3》 Утратити людську подобу, стати схожим на звіра.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
озвіріти —
ОЗВІРІ́ТИ, рі́ю, рі́єш, док. 1. Стати жорстоким, лютим, подібним до звіра. [Вартовий:] Голова полкового комітету натравив, а люди наші за війну озвіріли, побили гармоніста Ваську (О. Корнійчук). 2. Дуже розгніватися, розсердитися; розлютитися.
Словник української мови у 20 томах
-
озвіріти —
I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ...
Словник синонімів української мови
-
озвіріти —
ОЗВІРІ́ТИ, рі́ю, рі́єш, док. 1. Стати жорстоким, лютим, подібним до звіра. Скоро під шомполами показалася кров, і гетьманець зовсім озвірів: — Дужче! Дужче! — ревів він (Багмут, Опов.
Словник української мови в 11 томах