Орфографічний словник української мови

озвіріння

озвірі́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. озвіріння — -я, с. Стан за знач. озвіріти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. озвіріння — ОЗВІРІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. озвірі́ти. Німецькі сили, бачачи, як зменшується число оборонців, ще з більшим озвірінням лізли на вали, захоплюючи найпридобніші місця (М. Старицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. озвіріння — ОЗВІРІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. озвірі́ти. Німецькі сили, бачачи, як зменшується число оборонців, ще з більшим озвірінням лізли на вали, захоплюючи найпридобніші місця (Стар., Облога.., 1961, 74).  Словник української мови в 11 томах