Орфографічний словник української мови

ойкання

о́йкання

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ойкання — -я, с., розм. Дія за знач. ойкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ойкання — О́ЙКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. о́йкати і звуки, утворені цією дією. Вмовкли верескливі ойкання наших жінок, остовпіло спинилися всі, що рушили було тікати просто в світ (Іван Ле); У вагоні стогін, крик, лайка, божкання, ойкання (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
  3. ойкання — О́ЙКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. о́йкати. Вмовкли верескливі ойкання наших жінок, остовпіло спинилися всі, що рушили було тікати просто в світ (Ле, Мої листи, 1945, 115); У вагоні стогін, крик, лайка, божкання, ойкання (Збан., Сеспель, 1961, 228).  Словник української мови в 11 томах