ойкання

О́ЙКАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. о́йкати і звуки, утворені цією дією.

Вмовкли верескливі ойкання наших жінок, остовпіло спинилися всі, що рушили було тікати просто в світ (Іван Ле);

У вагоні стогін, крик, лайка, божкання, ойкання (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. ойкання — о́йкання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. ойкання — -я, с., розм. Дія за знач. ойкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ойкання — О́ЙКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. о́йкати. Вмовкли верескливі ойкання наших жінок, остовпіло спинилися всі, що рушили було тікати просто в світ (Ле, Мої листи, 1945, 115); У вагоні стогін, крик, лайка, божкання, ойкання (Збан., Сеспель, 1961, 228).  Словник української мови в 11 томах