ойкання
О́ЙКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. о́йкати.
Вмовкли верескливі ойкання наших жінок, остовпіло спинилися всі, що рушили було тікати просто в світ (Ле, Мої листи, 1945, 115);
У вагоні стогін, крик, лайка, божкання, ойкання (Збан., Сеспель, 1961, 228).
Словник української мови (СУМ-11)