Значення в інших словниках
-
окаючий —
-а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до окати. Окаючі говори лінгв. — говори російської мови, у яких під час вимови в ненаголошених складах зберігається різниця між звуками "о" та "а".
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
окаючий —
О́КАЮЧИЙ, а, е. Для якого характерне окання (у вимові). Звідкись з висоти долинає спокійний, трохи окаючий голос Андріяна (з газ.); * Образно. Пройшла гроза. Гуркочуть дальні громи із окаючим волзьким говірком (І. Гончаренко).
Словник української мови у 20 томах
-
окаючий —
О́КАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до о́кати. Звідкись з висоти долинає спокійний, трохи окаючий голос Андріяна (Рад. Укр., 2. IX 1962, 3); *Образно. Пройшла гроза. Гуркочуть дальні громи із окаючим волзьким говірком (Гонч., Вибр., 1959, 294).
Словник української мови в 11 томах