Орфографічний словник української мови

околодочний

около́дочний 1

прикметник

від: околодо́к

іст.

около́дочний 2

іменник чоловічого роду, істота

поліцейський чин у царській Росії

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. околодочний — -а, -е, заст. Прикм. до околодок 1). || у знач. ім. околодочний, -ного, ч. Чин міської поліції, який відав невеликою частиною території міста – околодком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. околодочний — див. поліцай  Словник чужослів Павло Штепа
  3. околодочний — ОКОЛО́ДОЧНИЙ, а, е, іст. Стос. до околодку (у 1 знач.). Ананій пам'ятав бурхливий успіх, який припав колись на його долю, коли він грав у Харкові роль околодочного наглядача Якорєва в п'єсі Горького “Останні” (Ю. Яновський); // у знач. ім.  Словник української мови у 20 томах
  4. околодочний — ОКОЛО́ДОЧНИЙ, а, е, дорев. Прикм. до около́док 1. Ананій пам’ятав бурхливий успіх, який припав колись на його долю, коли він грав у Харкові роль околодочного наглядача Якорєва в п’єсі Горького "Останні" (Ю. Янов., І, 1954, 124); // у знач. ім.  Словник української мови в 11 томах