околодочний
ОКОЛО́ДОЧНИЙ, а, е, дорев. Прикм. до около́док 1.
Ананій пам’ятав бурхливий успіх, який припав колись на його долю, коли він грав у Харкові роль околодочного наглядача Якорєва в п’єсі Горького "Останні" (Ю. Янов., І, 1954, 124);
// у знач. ім. около́дочний, ного, ч. Поліцейський чин у дореволюційній Росії, що відав околодком.
Процесія складалась тільки з городових поліцаїв під проводом околодочних та з пожарної команди (Сам., II, 1958, 298);
Він хутко повернувся до околодочного, зирнув на нього коротким, але виразним поглядом (Панч, І, 1956, 70).
Словник української мови (СУМ-11)