Значення в інших словниках
-
окупований —
[окупованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
окупований —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до окупувати. || окуповано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
окупований —
ОКУПО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до окупува́ти. Саме у Варшаву, окуповану гітлерівською армією, фашистська преса кинула найспритніших газетярів (Іван Ле); На окупованій ворогом Чернігівщині організував [Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
окупований —
Окупо́ваний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
окупований —
ОКУПО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до окупува́ти. Саме у Варшаву, окуповану гітлерівською армією, фашистська преса кинула найспритніших газетярів (Ле, Клен. лист, 1960, 212); На окупованій ворогом Чернігівщині організував [Ю.
Словник української мови в 11 томах