окупований
ОКУПО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до окупува́ти.
Саме у Варшаву, окуповану гітлерівською армією, фашистська преса кинула найспритніших газетярів (Іван Ле);
На окупованій ворогом Чернігівщині організував [Ю. Збанацький] партизанське з'єднання, став Героєм Радянського Союзу (Ю. Яновський);
// у знач. прикм.
Окупована територія.
Словник української мови (СУМ-20)