Орфографічний словник української мови

опара

опа́ра

іменник жіночого роду

тісто

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. опара — -и, ж. Заправлене дріжджами або закваскою рідке тісто, яке потім учиняють.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. опара — ОПА́РА, и, ж. Заправлене дріжджами або закваскою рідке тісто, яке потім учиняють. Вона й опару постановила, вона й процідила, вона і діжу з тістом на піч поставила (Г.  Словник української мови у 20 томах
  3. опара — ЗАПА́РА (рідке тісто, що служить основою для дріжджового тіста), ОПА́РА, РО́ЗЧИНА (РО́ЩИНА розм.), ЗАПА́РКА розм., ЦІД діал. Пахло (в хаті) свіжим духом житньої соломи і не то хмелем, не то запарою для тіста (Григорій Тютюнник)...  Словник синонімів української мови
  4. опара — ОПА́РА, и, ж. Заправлене дріжджами або закваскою рідке тісто, яке потім учиняють. Вона й опару постановила, вона й процідила, вона і діжу з тістом на піч поставила (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
  5. опара — Опара, -ри ж. Опара для печенія хлѣба.  Словник української мови Грінченка