опара

ОПА́РА, и, ж. Заправлене дріжджами або закваскою рідке тісто, яке потім учиняють.

Вона й опару постановила, вона й процідила, вона і діжу з тістом на піч поставила (Кв.-Осн., II, 1956, 227);

Мати вчиняла опару в діжі, місила тісто, дерев’яною лопатою клала тісто на .. черінь (Жур., Нам тоді.., 1968, 53);

*У порівн. Всередині в нього росло щось, як тісто у діжці, бродило, немов опара (Коцюб., II, 1955, 204).

Значення в інших словниках

1. опара — опа́ра іменник жіночого роду тісто  Орфографічний словник української мови
2. опара — -и, ж. Заправлене дріжджами або закваскою рідке тісто, яке потім учиняють.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опара — ОПА́РА, и, ж. Заправлене дріжджами або закваскою рідке тісто, яке потім учиняють. Вона й опару постановила, вона й процідила, вона і діжу з тістом на піч поставила (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. опара — ЗАПА́РА (рідке тісто, що служить основою для дріжджового тіста), ОПА́РА, РО́ЗЧИНА (РО́ЩИНА розм.), ЗАПА́РКА розм., ЦІД діал. Пахло (в хаті) свіжим духом житньої соломи і не то хмелем, не то запарою для тіста (Григорій Тютюнник)...  Словник синонімів української мови
5. опара — Опара, -ри ж. Опара для печенія хлѣба.  Словник української мови Грінченка