опара
ОПА́РА, и, ж.
Заправлене дріжджами або закваскою рідке тісто, яке потім учиняють.
Вона й опару постановила, вона й процідила, вона і діжу з тістом на піч поставила (Г. Квітка-Основ'яненко);
Мати вчиняла опару в діжі, місила тісто, дерев'яною лопатою клала тісто на .. черінь (С. Журахович);
* У порівн. Всередині в нього росло щось, як тісто у діжці, бродило, немов опара (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)