1. Словник української мови у 20 томах

опара

ОПА́РА, и, ж.

Заправлене дріжджами або закваскою рідке тісто, яке потім учиняють.

Вона й опару постановила, вона й процідила, вона і діжу з тістом на піч поставила (Г. Квітка-Основ'яненко);

Мати вчиняла опару в діжі, місила тісто, дерев'яною лопатою клала тісто на .. черінь (С. Журахович);

* У порівн. Всередині в нього росло щось, як тісто у діжці, бродило, немов опара (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опара — опа́ра іменник жіночого роду тісто Орфографічний словник української мови
  2. опара — -и, ж. Заправлене дріжджами або закваскою рідке тісто, яке потім учиняють. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опара — ЗАПА́РА (рідке тісто, що служить основою для дріжджового тіста), ОПА́РА, РО́ЗЧИНА (РО́ЩИНА розм.), ЗАПА́РКА розм., ЦІД діал. Пахло (в хаті) свіжим духом житньої соломи і не то хмелем, не то запарою для тіста (Григорій Тютюнник)... Словник синонімів української мови
  4. опара — ОПА́РА, и, ж. Заправлене дріжджами або закваскою рідке тісто, яке потім учиняють. Вона й опару постановила, вона й процідила, вона і діжу з тістом на піч поставила (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  5. опара — Опара, -ри ж. Опара для печенія хлѣба. Словник української мови Грінченка