Орфографічний словник української мови

опас

о́пас

іменник чоловічого роду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. опас — -у, ч., діал. Побоювання, острах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. опас — О́ПАС¹, у, ч., діал. Побоювання, острах. Як служила я в Басенкових, то Басенчиха вірила на мене, як на себе, – ключі без усякого опасу давала, бо я зроду не злодійкувата (А. Кримський); В той зарічний край не можна йти без опасу (Н. Забіла). О́ПАС², у...  Словник української мови у 20 томах
  3. опас — О́ПАС, у, ч., діал. Побоювання, острах. Як служила я в Басенкових, то Басенчиха вірила на мене, як на себе, — ключі без усякого опасу давала, бо я зроду не злодійкувата (Крим., Вибр., 1965, 364); В той зарічний край не можна йти без опасу (Забіла, Малим.., 1958, 22).  Словник української мови в 11 томах
  4. опас — Опас, -су м. Небольшое мѣсто для пастбища въ саду или огороженномъ лугу.  Словник української мови Грінченка