опас

О́ПАС¹, у, ч., діал.

Побоювання, острах.

Як служила я в Басенкових, то Басенчиха вірила на мене, як на себе, – ключі без усякого опасу давала, бо я зроду не злодійкувата (А. Кримський);

В той зарічний край не можна йти без опасу (Н. Забіла).

О́ПАС², у, ч., діал.

Місце в садку, на луці тощо, призначене для випасу.

Значення в інших словниках

1. опас — о́пас іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. опас — -у, ч., діал. Побоювання, острах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опас — О́ПАС, у, ч., діал. Побоювання, острах. Як служила я в Басенкових, то Басенчиха вірила на мене, як на себе, — ключі без усякого опасу давала, бо я зроду не злодійкувата (Крим., Вибр., 1965, 364); В той зарічний край не можна йти без опасу (Забіла, Малим.., 1958, 22).  Словник української мови в 11 томах
4. опас — Опас, -су м. Небольшое мѣсто для пастбища въ саду или огороженномъ лугу.  Словник української мови Грінченка