опоряджувальник

опоря́джувальник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. опоряджувальник — -а, ч. Робітник, який виконує опоряджувальні роботи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. опоряджувальник — ОПОРЯ́ДЖУВАЛЬНИК, а, ч. Робітник, який виконує опоряджувальні роботи. Опоряджувальники зайняті покрівлею прольотів (з газ.); Комплексні бригади опоряджувальників.  Словник української мови у 20 томах
3. опоряджувальник — ОПОРЯ́ДЖУВАЛЬНИК, а, ч. Робітник, який виконує опоряджувальні роботи. Велику допомогу в архітектурному оформленні станцій Київського метрополітену подали московські опоряджувальники (Рад. Укр., 1.ХІ 1960, 2).  Словник української мови в 11 томах