Великий тлумачний словник сучасної мови

опоряджувальник

опоря́джувальник

-а, ч.

Робітник, який виконує опоряджувальні роботи.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. опоряджувальник — опоря́джувальник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. опоряджувальник — ОПОРЯ́ДЖУВАЛЬНИК, а, ч. Робітник, який виконує опоряджувальні роботи. Опоряджувальники зайняті покрівлею прольотів (з газ.); Комплексні бригади опоряджувальників.  Словник української мови у 20 томах
  3. опоряджувальник — ОПОРЯ́ДЖУВАЛЬНИК, а, ч. Робітник, який виконує опоряджувальні роботи. Велику допомогу в архітектурному оформленні станцій Київського метрополітену подали московські опоряджувальники (Рад. Укр., 1.ХІ 1960, 2).  Словник української мови в 11 томах