опоряджувальник

ОПОРЯ́ДЖУВАЛЬНИК, а, ч.

Робітник, який виконує опоряджувальні роботи.

Опоряджувальники зайняті покрівлею прольотів (з газ.);

Комплексні бригади опоряджувальників.

Значення в інших словниках

1. опоряджувальник — опоря́джувальник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. опоряджувальник — -а, ч. Робітник, який виконує опоряджувальні роботи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опоряджувальник — ОПОРЯ́ДЖУВАЛЬНИК, а, ч. Робітник, який виконує опоряджувальні роботи. Велику допомогу в архітектурному оформленні станцій Київського метрополітену подали московські опоряджувальники (Рад. Укр., 1.ХІ 1960, 2).  Словник української мови в 11 томах