опостін

опості́н 1

прислівник

поруч

незмінювана словникова одиниця

рідко

опості́н 2

прийменник

біля, коло

незмінювана словникова одиниця

рідко

Значення в інших словниках

1. опостін — опостінь, присл., рідко. 1》 Стіна в стіну, по другий бік стіни; поруч. 2》 Біля стіни, під стіною. || у знач. прийм., з род. в. Біля, коло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. опостін — ОПОСТІ́Н див. опості́нь.  Словник української мови у 20 томах
3. опостін — ОПОСТІ́Н див. опості́нь.  Словник української мови в 11 томах