опостінь

опості́нь

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Значення в інших словниках

1. опостінь — див. опостін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. опостінь — ОПОСТІ́НЬ, ОПОСТІ́Н, присл., рідко. 1. Стіна в стіну, за стіною; поруч. Допоміг розкрити таємну організацію студент, провокатор О. Петров, який мешкав опостінь з М. Гулаком (з наук. літ.); Перелякалась жінка ..  Словник української мови у 20 томах
3. опостінь — ОПОСТІ́НЬ, ОПОСТІ́Н, присл., рідко. 1. Стіна в стіну, по другий бік стіни; поруч. Допоміг розкрити таємну організацію студент, провокатор О. Петров, який мешкав опостінь з М. Гулаком (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 246).  Словник української мови в 11 томах