Орфографічний словник української мови

оправка

опра́вка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. оправка — -и, ж. 1》 Пристрій для закріплення на металорізальних верстатах інструмента чи оброблюваної деталі. 2》 Пристрій (циліндричний стрижень), вміщуваний всередину оброблюваних пустотілих виробів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оправка — ОПРА́ВКА, и, ж. Пристрій для закріплення на металорізальних верстатах інструмента або оброблюваної деталі. Оправки застосовують у тих випадках, коли треба забезпечити найбільш точну концентричність зовнішніх поверхонь оброблюваної деталі (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. оправка — ОПРА́ВКА, и, ж. Пристрій для закріплення на металорізальних верстатах інструмента або оброблюваної деталі. Оправки застосовують у тих випадках, коли треба забезпечити найбільш точну концентричність зовнішніх поверхонь оброблюваної деталі (Практ. з машинозн., 1957, 140).  Словник української мови в 11 томах