оправка

ОПРА́ВКА, и, ж. Пристрій для закріплення на металорізальних верстатах інструмента або оброблюваної деталі.

Оправки застосовують у тих випадках, коли треба забезпечити найбільш точну концентричність зовнішніх поверхонь оброблюваної деталі (Практ. з машинозн., 1957, 140).

Значення в інших словниках

1. оправка — опра́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. оправка — -и, ж. 1》 Пристрій для закріплення на металорізальних верстатах інструмента чи оброблюваної деталі. 2》 Пристрій (циліндричний стрижень), вміщуваний всередину оброблюваних пустотілих виробів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оправка — ОПРА́ВКА, и, ж. Пристрій для закріплення на металорізальних верстатах інструмента або оброблюваної деталі. Оправки застосовують у тих випадках, коли треба забезпечити найбільш точну концентричність зовнішніх поверхонь оброблюваної деталі (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах