Значення в інших словниках
-
оправний —
-а, -е. 1》 Стос. до виготовлення оправ (у 1 знач.). Оправна справа. 2》 рідко. Який має оправу, палітурку (про книжку, зошит і т. ін.); оправлений. 3》 рідко. Вставлений в оправу (у 2 знач.); оздоблений, оправлений.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
оправний —
ОПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до виготовлення оправ (у 1 знач.). Оправна справа. 2. рідко. Який має оправу, палітурку (про книжку, зошит і т. ін.); оправлений. Будьте ласкаві, скоро дістанете цей лист, вишліть 4 оправні примірники [книжки] (М. Коцюбинський).
Словник української мови у 20 томах
-
оправний —
ОПРА́ВЛЕНИЙ (який має оправу, палітурку — про книжку, зошит і т. ін.), ПЕРЕПЛЕ́ТЕНИЙ, ОПРА́ВНИЙ. Стоїть (у світлиці) стіл простої роботи, застелений білою скатеркою, а на столі красно оправлений "Кобзар" (М. Коцюбинський); Є..
Словник синонімів української мови
-
оправний —
Опра́вний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
оправний —
ОПРА́ВНИ́Й, опра́вна́, опра́вне́. 1. Стос. до виготовлення оправ (у 1 знач.). Оправна справа. 2. рідко. Який має оправу, палітурку (про книжку, зошит і т. ін.); оправлений.
Словник української мови в 11 томах
-
оправний —
Оправний, -а, -е 1) Обдѣланный, оправленный. 2) Переплетенный.
Словник української мови Грінченка