оправний
опра́вний
-а, -е.
1》 Стос. до виготовлення оправ (у 1 знач.). Оправна справа.
2》 рідко. Який має оправу, палітурку (про книжку, зошит і т. ін.); оправлений.
3》 рідко. Вставлений в оправу (у 2 знач.); оздоблений, оправлений.
Великий тлумачний словник сучасної української мови