опроче

опро́че 1

прийменник

крім

незмінювана словникова одиниця

діал.

опро́че 2

прислівник

окремо

незмінювана словникова одиниця

діал.

Значення в інших словниках

1. опроче — присл., діал. Опріч.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. опроче — ОПРО́ЧЕ див. опрі́ч.  Словник української мови у 20 томах
3. опроче — Опро́че, прийм. = о́прі́ч  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. опроче — ОПРО́ЧЕ див. опрі́че.  Словник української мови в 11 томах
5. опроче — Опро́че нар. 1) = опріче 1. Опроче тих пісень... співають і таких. О. 1861. XI. 9. 2) = опріче 2. Ні, вони не всі вкупі, — ті опроче стають. Новомосковск. у.  Словник української мови Грінченка