опроче —
опро́че 1 прийменник крім незмінювана словникова одиниця діал. опро́че 2 прислівник окремо незмінювана словникова одиниця діал.
Орфографічний словник української мови
опроче —
присл., діал. Опріч.
Великий тлумачний словник сучасної мови
опроче —
ОПРО́ЧЕ див. опрі́ч.
Словник української мови у 20 томах
опроче —
ОПРО́ЧЕ див. опрі́че.
Словник української мови в 11 томах
опроче —
Опро́че нар. 1) = опріче 1. Опроче тих пісень... співають і таких. О. 1861. XI. 9. 2) = опріче 2. Ні, вони не всі вкупі, — ті опроче стають. Новомосковск. у.
Словник української мови Грінченка