опришок —
див. бешкетник; непокірний
Словник синонімів Вусика
опришок —
-шка, ч. 1》 Народний месник, учасник народно-визвольної боротьби в Галичині, Закарпатті та на Буковині проти феодально-кріпосницького гніту в 16 – першій половині 19 ст. 2》 перен., діал. Розбійник, злодій; бешкетник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
опришок —
ОПРИ́ШОК, шка, ч., іст. 1. Народний месник, учасник народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті і Буковині проти феодально-кріпосницького гніту в другій половині XVI – першій половині XIX ст. Гуцульщину почав потроху читати.
Словник української мови у 20 томах
опришок —
опри́шок: ◊ поліція́нт і опри́шок → поліціянт
Лексикон львівський: поважно і на жарт
опришок —
РОЗБІ́ЙНИК (той, хто грабує, убиває з метою грабежу), РОЗБИША́КА, РОЗБІЯ́КА розм., ЗАРІЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́З розм., ХАРЦИ́ЗА розм., ХАРЦИЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́ЗНИК розм., ЗДОБИ́ЧНИК (ДОБИ́ЧНИК) розм., БАШИБУЗУ́К заст., ШИ́БЕНИК заст., ЗБУЙ діал.
Словник синонімів української мови
опришок —
ОПРИ́ШОК, шка, ч. 1. Народний месник, учасник народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті і Буковині проти феодально-кріпосницького гніту в другій половині XVI — першій половині XIX ст. Гуцульщину почав потроху читати.
Словник української мови в 11 томах
опришок —
Опри́шок, -шка м. Разбойникъ, бандитъ. Да чи підем, пане брате, на весні в опришки. Лукаш. 135.
Словник української мови Грінченка