опришок

опри́шок

-шка, ч.

1》 Народний месник, учасник народно-визвольної боротьби в Галичині, Закарпатті та на Буковині проти феодально-кріпосницького гніту в 16 – першій половині 19 ст.

2》 перен., діал. Розбійник, злодій; бешкетник.

Значення в інших словниках

1. опришок — Повстанець, народний месник [II] опришок (21, 389) – “розбишака, розбійник”; [ІЦ-2006]  Словник з творів Івана Франка
2. опришок — опри́шок іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. опришок — Опришко, повстанець, народній месник; П. розбійник, злодій, хуліган.  Словник синонімів Караванського
4. опришок — див. бешкетник; непокірний  Словник синонімів Вусика
5. опришок — ОПРИ́ШОК, шка, ч., іст. 1. Народний месник, учасник народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті і Буковині проти феодально-кріпосницького гніту в другій половині XVI – першій половині XIX ст. Гуцульщину почав потроху читати.  Словник української мови у 20 томах
6. опришок — опри́шок: ◊ поліція́нт і опри́шок → поліціянт  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. опришок — РОЗБІ́ЙНИК (той, хто грабує, убиває з метою грабежу), РОЗБИША́КА, РОЗБІЯ́КА розм., ЗАРІЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́З розм., ХАРЦИ́ЗА розм., ХАРЦИЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́ЗНИК розм., ЗДОБИ́ЧНИК (ДОБИ́ЧНИК) розм., БАШИБУЗУ́К заст., ШИ́БЕНИК заст., ЗБУЙ діал.  Словник синонімів української мови
8. опришок — Опри́шок, -шка; -ри́шки, -шків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. опришок — ОПРИ́ШОК, шка, ч. 1. Народний месник, учасник народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті і Буковині проти феодально-кріпосницького гніту в другій половині XVI — першій половині XIX ст. Гуцульщину почав потроху читати.  Словник української мови в 11 томах
10. опришок — Опри́шок, -шка м. Разбойникъ, бандитъ. Да чи підем, пане брате, на весні в опришки. Лукаш. 135.  Словник української мови Грінченка