опришок

РОЗБІ́ЙНИК (той, хто грабує, убиває з метою грабежу), РОЗБИША́КА, РОЗБІЯ́КА розм., ЗАРІЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́З розм., ХАРЦИ́ЗА розм., ХАРЦИЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́ЗНИК розм., ЗДОБИ́ЧНИК (ДОБИ́ЧНИК) розм., БАШИБУЗУ́К заст., ШИ́БЕНИК заст., ЗБУЙ діал., ЗАРІЗА́КА (ЗАРІ́ЗА) діал., ЗАБІЯ́КА діал., ШУБРА́ВЕЦЬ діал., ОПРИ́ШОК (ОПРИ́ШКО) діал., ЛОТР діал.; УШКА́Л заст. (річковий); КОМИ́ШНИК заст. (той, що ховається в очеретах Пониззя Дніпра). Та десь там недалеко в гаях розбійники, кажуть, уявились, чи що (Марко Вовчок); — Он, розказують, на Красногорку напали розбишаки... Чоловіка з двадцять наїхало, та сторожі одбили... (Панас Мирний); Без сльози гіркої Поспішає розбіяка До добичі свої (С. Руданський); Побачивши коней і озброєних на них зарізяк, перекупки чимдуж кинулись врозтіч (І. Сенченко); Тепер він знає, хто коні бере.. А, злодію, коноводе, харцизе проклятий! (Б. Грінченко); Мучився отак з ним батько, мучився та, заплакавши, й каже Мотрі: — Ні, вже нічого з харцизою не вдію!.. (Панас Мирний); Було на валку й розбишаки-харцизяки нападуть. Колись самим чумакам і їхати було небезпечно (О. Іваненко); Нагадує пісня й про здобичників диких, що з нетрів придорожніх, з комишів непролазних чигають на валку, готують у степу глухому криваву драму.. (М. Коцюбинський); (Микита:) Нехай би я був паскудний на вроду або ж злодій чи шибеник... Чому ж Одарка не хоче мене любить? (М. Кропивницький); — Прошу, пийте, не розглядайтеся так, як би між збуїв попали (В. Стефаник); Піймали одного зарізу (І. Котляревський); — Забирайтеся мені з очей, Пєрожек, бо може дійти до нещастя... Шуя... каналія... шубравець останнього сорту — ось хто ви, старий ідіоте! (Ірина Вільде); Коли йшла потім спати Маруся, — довго прислухалася: чи не скрипить де підозріло віконниця, чи не йдуть опришки, чорні хлопці (Г. Хоткевич); — Може, у вас які хлопи інші, того не знаю, але у мене самі лотри, лайдаки, лінюхи і злодії (Г. Хоткевич); Верига нарешті оперся спиною в рублену стіну. На нього наступало троє ушкалів з шаблями (П. Панч); Всі порозбігалися, як почали комишники жакувати з возів чабаки та осятрину (Ганна Барвінок). — Пор. 1. банди́т, грабіжник, піра́т.

Значення в інших словниках

1. опришок — Повстанець, народний месник [II] опришок (21, 389) – “розбишака, розбійник”; [ІЦ-2006]  Словник з творів Івана Франка
2. опришок — опри́шок іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. опришок — Опришко, повстанець, народній месник; П. розбійник, злодій, хуліган.  Словник синонімів Караванського
4. опришок — див. бешкетник; непокірний  Словник синонімів Вусика
5. опришок — -шка, ч. 1》 Народний месник, учасник народно-визвольної боротьби в Галичині, Закарпатті та на Буковині проти феодально-кріпосницького гніту в 16 – першій половині 19 ст. 2》 перен., діал. Розбійник, злодій; бешкетник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. опришок — ОПРИ́ШОК, шка, ч., іст. 1. Народний месник, учасник народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті і Буковині проти феодально-кріпосницького гніту в другій половині XVI – першій половині XIX ст. Гуцульщину почав потроху читати.  Словник української мови у 20 томах
7. опришок — опри́шок: ◊ поліція́нт і опри́шок → поліціянт  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. опришок — Опри́шок, -шка; -ри́шки, -шків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. опришок — ОПРИ́ШОК, шка, ч. 1. Народний месник, учасник народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті і Буковині проти феодально-кріпосницького гніту в другій половині XVI — першій половині XIX ст. Гуцульщину почав потроху читати.  Словник української мови в 11 томах
10. опришок — Опри́шок, -шка м. Разбойникъ, бандитъ. Да чи підем, пане брате, на весні в опришки. Лукаш. 135.  Словник української мови Грінченка